А я б вийшла заміж за художника чи фотографа. Це був би ідеальний варіант для обох. Я б позувала йому оголеною, а потім писала про це вірші.
Ми б шукали натхнення разом у нічному місті і каві.
В нашій оселі був би гармидер від його фарб і моїх книг. Замість ліжка був би матрац, і постіль білого кольору. Але нам би було добре і затишно.
А влітку, ми обов*язково їхало б до моря. Бо всі творчі люди прагнуть хоч раз в рік, побачити цю красу хвиль, сонця і прянощів. Раз в тиждень, ми б зустрічались з друзями в пабі, пили пиво і голосно обговорювали мистецтво. А раз в місяць, ми проводили вікенд на природі, з ватрою та запальними піснями під гітару.
Були б сварки, крики та розбитий посуд. Куди ж без цього. А потім той розбитий посуд був на твоїх картинах, а крик у моїх віршах.
Але здається, всі художники і фотографи вже мають своїх муз. Тому я залишаюсь самотня.
То вони вдають)) Але ж стати новою музою завжди можливо))) Бажаю вам натхнення та натхненних шанувальників, а краще звісно того самого одного найвірнішого )
Лірично... 
