Я буду говорити з тобою в темряві яка ото4ує всіх нащадків Адама і Єви, і тільки твій сміх розливатиме промені світла у порожні келихи, після першої чарчини я буду проголошувати нашу з тобою незалежність, тікати у кулуари з меморандумом на якому кров’ю заприсяглися бути удвох, ця мить була пострілом з вибухами і твоїм дівочим зойком, яка розірвала цю матерію тиші…кожного дня, я зауважую в тобі все сильнішу концентрацію сили та цілеспрямованості, ти заражаєш мене своїм прикладом до самосцілення власних проблем…тебе життя немало покидало і вітер реальності не раз прогинав дерева твого ві4нозеленого парку, але ти вистояла, тому якщо ти вже пройшла ці всі катаклізми, я також зможу усе, і дякую мила, точніше ПРЕВЕЛИКЕ ТОБІ спасибі, за повернення моєї віри в себе…тепер я готовий на все…