А десь ревуть, гудуть фанфари
Беспечні міми веселять
Гримлять пісні, дрижать мембрани
Друзки від вогнища летять.
То свято! Свято! Звідусіль
Лунає пишний гомін люду
Змолила ніч зиму-заблуду
Не припускати заметіль.
А вглиб, мов зріднена з вербою,
Завмерла тінь печаль-журбою
Схилилась - сил нема стоять
Німі слова в душі волять.
Змужніла б та кричала б їм -
Гарцюйте на кістках забутих!
Найкращі полягли вої
За ваше право нині бути!
...Завмерла тінь печаль-журбою
Німі слова в душі мовчать...
А десь ревуть, гудуть фанфари
Беспечні міми веселять...