Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Богданочка: Відлуння - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лавинюкова Тетяна, 10.08.2014 - 09:41
Вірш прекрасний, щирий. Тут уже і до коментарів додати ні́чого, можна сказати: переживання автора луною озвалися в серцях поетів-читачів... Але все ж російське слово эхо треба поміняти на українське луна або відлуння. "Чи знає він: відлунням все озветься"... Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую вам, Тетяно. Послухала вашої поради, змінила ехо на відлуння. І за підказку дякую!
Oleg Kolibaba, 24.07.2014 - 11:36
Чудово написано! І хоча у цій трагедії дуже важко підбирати слова підтримки, Ви написали цілком правильно. Кожні три крапки заставляють витримати декілька ударів серця, щоб зрозуміти важкість втрати. Кожне слово вірша описує той біль, який пережили і досі переживають. Сильно і чуттєво!!!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже сумно, Олеже, від такого сьогодення... Але ми мусимо вірити у краще майбутні і у те, що будь-який злочин несе за собою покарання...Бо Бог усе бачить. Щиро дякую вам за візит і за розуміння. Рада буду бачити вас ще на своїй сторінці.
Наталя Данилюк, 23.07.2014 - 13:50
Крик душі!.. Серце обливається кров'ю і відчай підступає все ближче до горла... Доки? Скільки ще життів треба віддати українцям, щоб нагодувати цю кровожерливу війну??? Найбільше болить, що наших хлопців кидають у полум'я війни, як гарматне м'ясо!.. Ні зброї відповідної, ні захисту - виживай, як можеш... А у владних структурах аж кишить агентами ФСБ, які працюють на терористичну Росію і підставляють наших бійців... Боже, врятуй наш народ!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і є, Наталочко...І весь цей жах з кожним днем все ближче підступається до нас... До наших чоловіків, синів, братів і батьків... Жінки бунтують, бо що ще лишається робити? І у мене таке відчуття, що ми нічого не знаємо. Там... на верхах... ведуть свої ігри, а прості люди, ти вдало сказала, - гарматне м'ясо... Надіємося на Бога... Я все ще вірю, що той " білий голуб миру", котрий вирвався з пазурів ворона, був Божим знаком і символізував Україну. І вона мусить вирватися з цих пазурів.
Андрій Люпин, 23.07.2014 - 00:35
ця шахова дошка зведе з розуму кожного, хто її торкається!!!все змінюється... жаль, що треба вмерти, щоб побачити зміни... дякую... цей вірш для мене дуже важливим став - мій ліпший друг загинув, захищаючи людей, які не потребують захисту... але Ваші слова дають змогу думати, що це не даремно!!! Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повірте, Андрію, не даремно! Просто потрібен час... Прийміть мої щирі співчуття... Дякую... щиро дякую за розуміння...
Олександр Яворський, 22.07.2014 - 12:43
не висказати... тільки закричати... - саме так. Ви передали й описали той весь біль, який зараз у наших серцях від цих подій.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саша, дякую вам за візит і за розуміння... Біль у серцях українського народу, а після збитого літака - у серцях всього світу. Майже всього...
Анна Берлинг, 21.07.2014 - 17:45
Що я Вам, Богданочко, скажу? - Печально, гірко, але актуально. І це одне з головних завдань письменників - висвітлювати події у своєму вимірі і часі.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, Анно... Хотілося б писати про щось радісне, та реальність не дозволяє. Щиро вам дякую...
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам за розуміння, Надія...
Салтан Николай, 18.07.2014 - 19:14
... прості люди гинуть через чиїсь ігри, задуми ... хоча всі розуміють і затійщики війни і ті хто захищають свою Батьківщину, що єдине, що принесе ця війна - це лише смерть і розпач ... більше нічого
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Тільки затійщики мають можливість втекти світ за очі у будь -який момент, на відміну від простих людей, котрі тремтять від страху у підвалах. Де тут справедливість? А немає її, і ніколи не було. Дякую вам...
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іринко, дякую тобі за розуміння...
Ірина Хміль, 17.07.2014 - 13:44
Образно та сильно сказали, Богданочко, про важке і трагічне сьогодення...Неперевершено!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую вам, Ірино... Дуже важкий тепер час, прикро, що гинуть люди... Боляче і сумно... Дякую вам за розуміння...
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за підтримку, Сергію...
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Микито...Просто така тема... болюча...
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую вам, Олечко... Стільки багато зараз цього болю... І нам від нього нікуди не втекти... Тож тримаймося і надіймося на Божу милість...
|
|
|