Встань з колін - відчуй свої сили!
Сльози закуй, а горло затисни руками!
Смуток із відчаєм хоч і довго донизу згинали,
А зневіру навряд вже змалюєш словами.
Та кожна сльоза і кожен черговий удар.
Із душі кресали грані алмазу.
І вже знає душа шлях із світу примар,
Відпустивши умовності, почуєш її ти одразу!
Не вагайся! Не озирайся! Не бійся!
Міцно стисни кулак, щоб тримати удари життя.
Ти - сила! Без вагань же довірся
Ритму палкого ожившого серцебиття!!!