ПОлудень. Час перетнув день екватором.
Гаряче повітря на груди камінням лягло.
А небо, схотівши побути актором-аматором,
саван із хмар темно-синіх на себе вдягло.
Сонце сховалось в кишені і ,мабуть, заснуло,
зморене довгим блуканням по видноколу.
Понад лісом, на сході, так дивовижно блиснуло...
Це панянка-гроза блискавиці скидає з подолу.
І від грому її каблуків затрусилась земля.
Схаменувшись, пташки поховалися десь по кутках.
Від обіймів спекотнього вітру хитнулось гілля,
потонула дорога в пилюці й зелених листках.
Тишина... Мов живі всі покинули світ.
Горобці не співають, собаки лякливо мовчать.
Тільки яструб самотньо продовжує в хмарах політ,
мов бажаючи сонце... не зливу... у небі стрічать...
На фото дивовижна картина " Тишина ",
художник Ісаак Левітан, 1898 р.
7.08.14.
Неймовірне ессе на побачене!!! Все гарно звучить, консонує образу картини, і навіть доповнює його
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую вам, Олеже! Тільки що в інтернеті переглянула інші картини Левітана... Я в захваті! З його картин можна черпати натхнення... Геній, одним словом...
Яка гарна насичена замальовка! Чудова образність, ніби художнє полотно споглядаєш!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталочко!!! Розповім тобі по секрету, що я гарно малюю, от тільки часу не вистачає на розвиток талантів... А без практики нічого не вийде. Уже по віршах бачу, що означає писати мало не щодня...
Вдале поетичне доповнення до образотворчого мистецтва. Дивно, художник є, є письменник, а художньою називають не картину, а твір. Мабуть, тісно пов'язані ці два напрямки.
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть що так, по іншому не пояснити... + = Дякую, Анно...