Зоряний хлопчику, тихше ступай
Трави у лузі сховають від ока
Тримайся мене
Ще нерозбурхана ніч вже клекоче у надрах лісу поволі
Зболено шепочеш
Розповідаєш про миті
А трави все глибше
І я мовчазна
Я просто не знаю, що протиставити можна твоїм вікам
Очі, мов темна вода, на диво не скажуть нічого
Ні натяку
Крокуємо безтямно у шурхоті трав
Мій зоряний хлопчику, чи потрібні слова нам?
Ніч падає врешті на нас
09(08)2014
