Коли я помру
Це реально буде тру
Розвій мій попіл понад небом
Бо жити принаймні зараз так ганебно…
Не потрібно сліз, чи сумних очей
Я вже невагомий, граюсь з вітром
Пам'ять про все, вічності трофей
Це вже кінець, лиш вимкни світло..
Не знаю змінимо ми цей світ чи він можливо нас
Однак усміхнусь смерті прямісінько в обличчя
Навіть якщо мене не буде пору4, знай вогонь не згас
Якщо ти крикнеш, я вернуся…навіть з потойбіччя…
