«Я лі, ти лі і ані лі,
То лі ви лі, то лі ми лі?
Я-та, он-та и ані-та,
То лі ви-та, то лі ми-та?
Ну-ка, дай-ка, пасматрі-ка,
Падайді-ка, атайді-ка,
Чєк нє сразу панімаєт,
Чєк ващє нє прасєкаєт.
Наш вєлікій і магучій
Нє замочіш, нє задрючіш,
Он вєдь тєм вєдь і харош, –
Сам уроєт каво хош...
Может, ти пєстняк спайош?
Да, пара, єдрьона вош!»
Отакі пісні, малята,
Вже звучать у кожній хаті,
І у полі, і у лісі,
І в гніздечку, що у стрісі.
Не прилипне ця зараза,
Щезне, згине вся одразу,
Коли будемо співати
Тих пісень, що вчила мати.
Мати злого не навчає,
Бо від Бога мудрість має,
Бо від рідного народу
П'є святу і чисту воду.
Хто із матері сміється,
За копійку продається,
Хто про матір забуває,
Той таких пісень співає:
«Я лі, ти лі і ані лі...
09.2013
ID:
526368
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 28.09.2014 09:31:51
© дата внесення змiн: 28.09.2014 18:02:37
автор: Олександр Шевченко
Вкажіть причину вашої скарги
|