У мене не буде «днів апокаліпсису»:
Не за те я воювала двадцять літ,
Щоб підпасти під чари типового Нарциса,
Щоб зірвати з дерева заборонений плід.
Не зможеш встановити свою владу
Ні над серцем, ні над розумом моїм.
Зваж, мій милий, на одну пораду:
Не скакати хліборобу на коні.
Під двома мечами і під чорним небом
Загартувала в крові свій дитячий дух,
Тож не стану бранкою я твого гарему,
Вже була: і не одного, і не двох.
Тож дарма намагаєшся накинути пути
Чи підсипати отруту у моє вино.
Я з дитинства володію магією рути…
Не дивуйся – стала амазонкою давно.
