Місяць блищить
В гущі лісів,
Де кожна віть –
Пай голосів
В пісні лісній...
О, друже мій.
Зблискує став
Склом глибини,
Обрис повстав
Верб вишини,
Де вітру плач...
Час мрійний, бач.
Спокій м’який
Світлом палав,
На шир земний
З неба упав
Вниз водночас...
Чудесний час.
Paul Verlaine
La lune blanche
La lune blanche
Luit dans les bois;
De chaque branche
Part une voix
Sous la ramée...
Ô bien-aimée.
L’étang reflète,
Profond miroir,
La silhouette
Du saule noir
Où le vent pleure...
Rêvons, c’est l’heure.
Un vaste et tendre
Apaisement
Semble descendre
Du firmament
Que l’astre irise...
C’est l’heure exquise.
