Грайливий вітерець злякав пухку хмаринку. Насупилась, розсердилась, заплакала дощем. Промінчик посміхнувся, намалював веселку. І хмарка враз розтанула, майнула путівцем. Коханий мій образився, насупив брови хмарами, А я йому промінчиком ласкаво усміхнусь. Повір, мій любий, дощику не дам гулять над нами я, Веселкою над хмурістю твоєю простелюсь!
ID: 541443 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 04.12.2014 20:24:06 © дата внесення змiн: 04.12.2014 20:24:06 автор: Atevs
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie