Чому спускаєш прапор, отамане?
У нас все просто: пан або пропав.
Хіба забув, як власними руками
Ще вчора ти той прапор підіймав?
Нехай подертий трохи - залатаєм.
Нехай брудний - там кров десь запеклась.
Він в нас один, а іншого не знаєм.
Під ним живемо і ховати - зась!
А пам'ятаєш, як за нього міцно
Ми стали один одному в плече?
Як він всміхався ворогові грізно?
Як нам його підрізали мечем?
А потім в лазареті після бою,
Коли нам зашивали рани злі -
Ми зашивали прапор із тобою.
З-під нього ми лишилися одні.
Чому ж спускаєш прапор отамане?
Давай обіймемося хоч останній раз.
Можливо, перед нашими синами
наш прапор - все, що лишиться від нас.
