За цю війну, уже не вистачає сліз,
все болісно кричить «Я – Волноваха…»
Мене вже не обходить боком тероризм,
моя країна повна крові й страху…
І град вже став не лиш звичайним словом,
війна мені не в книгах із історії…
Я плачу, й поділяю ваше горе,
не потрібна ця війна за територію…
Україна – моя з народження земля,
кожний клаптик живе у моїм серці…
Тепер я точно знаю що таке війна,
вдосталь безневинно вбитих, й смерті…