Своє життя ти віддав за рідну Україну,
Не дозволяв перетворить її в руїну.
Хоч я тебе не знала, та серце обливає кров'ю
Боляче, що Росія цю війну вважає грою.
Мати в істериці, не вірить, що ховає сина
Ще вчора був живий, а вже сьогодні - домовина.
Тобі лиш 23, та вже тебе немає з нами,
"Герої - не вмирають" лунає над містами.
Війна закінчиться, та більше не повернеш тих,
Хто не боявся горя, хто не боявся лих.
Пішли на захист неньки, бо знали, що війна
Не забоялись ворога, бо Україна в нас одна.
Ти став героєм, хоча зовсім молодий був
Через ворога злого смак життя не відчув.
Ми дякуємо, Василю, що не боячись пішов до бою,
На небесах пам'ятай - Україна пишається тобою!
