Повернулись здалека додому лелеки,
Замість дому застали руїну і смерть,
Доки ви були десь там, лелеки, далеко,
Люди знищили ваші домівки ущерть.
Разом з гніздами вашими знищили й сво́ї,
Бо чомусь люди так споконвіку живуть,
Ви дітей їм носили, дарували їм долю,
Але люди дітей своїх не бережуть.
Якби ми вас до вирію не відпускали,
А зігріли узимку в оселях теплом,
Може б ми біля вас і мудрішими стали?
Може б не обирали між добром і між злом?
Ви ніколи й нічого у нас не просили,
І від нас не чекали біди і образ,
Просто поруч із нами завжди мовчки жили,
Й, наче судді, дивилися зверху на нас.
Ми не знаєм, що буде і як воно буде,
Але дуже чекаємо вас щовесни,
Бо без вас сирота́ми залишаться люди,
Якщо раптом колись не пове́рнетесь ви.
Повертайтесь лелеки до нас, повертайтесь,
Ми чекаємо вас, і старі, і малі,
А на дурощі наші ви не ображайтесь,
Мусим жити ми якось на спільній землі.
27.04.2015
Пісня "ЛЕЛЕКИ"
https://www.youtube.com/watch?v=O5ZACOHH41o&t=9s
