Писати тобі листи
Коли сутеніє небо
І жевріє у вогні
Стара порубана верба
І гріються коти
До тихої муркоти
І лине совиний ух
І вітер нарешті вщух.
Дитино, моя дочка,
Маленьке сонце мами,
В житті розмаїття смуг!
Не всі підіймають дух,
Але буде більше тих,
Де буде з’являтися гріх
За радістю ситого дня
Забути ціну життя.
Радій, рости і люби,
Пташино моя золотиста,
Цінуй свободи скарби,
Допоки вона шовковиста.
Допоки не з сталі вона,
Не з жалю, сліз чи крові.
Допоки вона не труна
Допоки вона з любові.
Своє бережи ім’я.
А волю твою безцінну
Нехай не знесе течія
Коли мовчання злочинне.
Щоб вміла радіти дню
І шкіритися неволі.
Лише б ти не знала війну
І мала щасливу долю.
А поки спи, кошеня,
Майбутнє моєї країни,
Заради твого життя,
Здобуду руками своїми.
Писати тобі листи
Коли сутеніє, світає
Це як будувати мости
Із пекла назад до раю.
листопад 2014
