Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: stawitscky: Ти на мене, люба, не зважай - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@, 21.01.2015 - 20:20
Слушні роздуми, вирости і перестати бути егоїстом потрібно, але найважливіше зрозуміти, що ви займали, займаєте і будете займати коронне місце в серці дружини, просто воно в неї стало більше і там, крім вас, вміщаються ще й інші, ваші спільні інші. а от сил стало менше, тому до вас вона доходе, як до останньої інстанції, в надії, що ви зрозумієте її, підтримаєте і пожалієте.
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви навіть не уявляєте, як точно і правильно сказали. Я це розумію, але іноді стає не по собі.Тим більше - мої роки, моє багатство. Дякую! stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячний за добре слово!
гостя, 19.01.2015 - 10:04
у кожного є такий куточок..де його душі затишно...для когось це-рідний дім..для іншого-любляче серце
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, для мене рідного дому без люблячого серця малувато.Хоча вірш мій породжений швидше егоїстичним бажанням завжди займати тронне місце у серці дружини.З святом Богоявлення! Ніна Третяк, 18.01.2015 - 22:45
Душа така непередбачувана,некерована розумом, тягне кудись, де тепліше,а потім знову кудись, де світліше...Особливо душа поета! Неймовірно, неперевершено!Дякую за відчуття душі!
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку, пані Ніна! Вітаю Вас з Богоявленням! Добра, радості, успіхів!
Циганова Наталія, 18.01.2015 - 21:30
Я давно залишив їх рядиІ знічев’я примостився скраю. Затялась – ходімо, де тепліш! Ти куди мене за руку тягнеш?! ...серце крається... якщо це станеться і потім принесе невиразне горе душі... stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, доброго ранку! З Богоявленням Вас!А відносно душі - затиснемо її в кулак, нічого керувати! ТАИСИЯ, 18.01.2015 - 12:23
Вечно у людей с душой проблемы!Неуправляемой бывает и строптивой... Тут уж поищи разумные...дилеммы... Чтобы сделать её жизнь счастливой! stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дійсно, альтернативи Вашій пораді немає.Дякую за візит!
Владимир Зозуля, 18.01.2015 - 11:01
любим себя...и что тут поделать?.. хотим, чтобы нас любили другие...так и должно, главное, чтобы не забывать отдавать любовью долги.
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Володю, важливо не випускати душу з кулака, а вона іноді виривається. Дякую!
Анатолій В., 18.01.2015 - 10:33
«Людське щастя в тому, щоб нічого не бажати для себе. Душа заспокоюється і починає знаходити гарне там, де зовсім цього не очікувала. »Іван Олексійович Бунін. Чудовий вірш!
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрий чоловік був Бунін. Але скільки разів сам закохувався!Щиро Вам вдячний за коментар. stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як яскравіше ще можна прокоментувати? Дякую!
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Катю! Т ільки занадто розчулений.
ptaha, 18.01.2015 - 10:12
"чужа душа - то тихе море сліз. плювати в неї гріх тяжкий, не можна..." (Л.Костенко), а з іншого боку, самозакоханість теж не вихід... образи вибудовують мури, які подолати вкрай важко... шукайте "золоту середину"... (вибачте, розфілософтвувалася... )
stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку! Дякую за слушну пораду, але в мене душа автономна, часто превалює над розумом.Лина Лу, 18.01.2015 - 09:45
…А душа мене не слуха більш, В себе закохалась до нестями… Затялась – ходімо, де тепліш! Ти куди мене за руку тягнеш?! Ну,Вікторе,це вже перевершити самого себе... |
|
|