Як часто мужності бракує ,
Не вистачає сили волі.
Світ не зважає , світ не чує ,
Глухим стає до твої долі .
Невже і ти по цій стежині
Прямуєш повз чужії сльози ?
Що діється із нами нині ?
Зима у душах і морози
Лютують , вітер в полі свище ,
Вовки із яру завивають,
Їх голоси все ближче й ближче ,
Оскалились , вже не тікають .
Чи звикли йти уже між люди ?
Часу свого вони не гають .
Нам наступають знов на груди
І так упевнено волають !..
Страх обіймає наші душі ,
Принизливо до ніг проймає .
Не помічаємо порушень,
Тут ніби нас уже не має …
Як часто мужності бракує ,
Байдужими стаєм до болю ,
Від нього нас вже не лікують
На лоні вкраденої волі .
Сергій Бабінчук . Листопад . 2014 рік .
