Я романтик. Я художник слова.
Мої фарби - то твоя краса.
Намалюю тебе, загадкову,
Таку нiжну, немов небеса.
Намалюю, тебе я зiрочкой,
Що сяє в рожевiй iмлi.
Я поет, а ти моя збiрочка,
Ти вiдрада моя на землi.
Намалюю тебе я сонечком,
Ти мiй птах, що зоветься Променем.
Доторкнися до мене крилечком,
Поцiлуй, поцiлунком вОгненим.
Намалюю тебе я зорями,
I ти вкажеш вночi дорогу.
Я бродитиму десь.. горами,
А ти поруч.. Навiть й в негоду..
Намалюю тебе вiтерцем,
Нiжним, теплим, коханим.
Ти для мене, будеш взiрцем,
Еталоном краси невблаганним.
Намалюю тебе я Мавкою,
Ти заманиш мене у полон.
Поведеш за собою стежкою,
У свiй лiс, мiж дерев колон.
Заведеш, посмiхнешся лукаво,
Пiдiйдеш у притул.. Поцiлуєш,
Обiймеш i прошепчиш ласкаво:
"Не пущу. Ти для мене iснуєш.. "
