Я птах. Я вiльний. Я лiтаю.
Мiй дiм - то синє, чисте небо.
Мов соловей, душа спiває,
I щастя iншого не треба.
Я ненавИсник всiх законiв.
Я не терплю усi цi "рамки"!
В яких бОрсаються мiльйони,
Мiй шлях прозорий, без фiранки.
Я птах. Я соловей. Я лiрик.
А ви у клiтку, всю в золотАх,
Мене укинули. Й без вiри,
Сказали з насмiхом в словах:
"Спiвай. Ти в клiтцi з золота сидиш,
Що ще тобi не вистачає?
Ти ж соловей. Чого мовчиш?
Що ще не так? Чогось немає?"
А я мовчатиму. Всiм вам на зло.
Ви насмiхайтесь досхочу.
I хай би, що б там не було,-
Я вирвусь з клiтки й полечу.
I зiм'ятi розправлю крила.
Вдихну повiтря на повнi груди.
I хто б там що не говорили,-
Я птах. Я вiльний. Й так завжди буде.
, тільки підредагувати б... 
