Спершу лякає прізвище,
втоптане у гріховності.
Все що залишить ігрище:
розпач, слова, умовності.
Кожен зіграє білими.
Нащо чужі залучені?
І язиками смілими
всі ці плітки прикручені.
Вірять у роль артисти
Вірять стежки в дорогу
Вірять і атеїсти
в те, що не вірять Богу.
Вірять же в щось роками!
Пишуть же вірні рими!
А ти віриш фанату драми,
брехонь і пантоміми!
Ну хай збируться люди
мітингом проти неба.
Досить, не бий у груди.
Правда твоя не треба.
Так я ховаю правду,
Так я брешу всім тілом
і обираю спрагло-
здохнути лицеміром.
Автор: Буряк Станіслав
