Кину якір в тенети морські,
І здригнеться тихо водиця,
Звуки ці так серцю близькі,
Русалка там десь білолиця.
Берега поховав очерет,
У воді гнучкі верболози.
Піду, візьму сигарет,
Душу взяли морози.
Погладив я вуса –
колючий терен.
Глянув у воду –
Не впізнав я себе.
Місяць стиха зійшов,
Зоря зігріла душу.
Мій час капітанський прийшов
Судно вести я мушу.
