Зорі посміхнулись, тихо колихнулись,
Блукали в пітьмі, як завжди самі.
Соловейко в гаї, тихо засинає.....
Мабуть бачить сни...
Я тихою ходою, забутою тропою,
До тебе дійду, твій страх заберу...
Ти мене обіймала в дорогу проводжала....
Та я не прийду...
Щось коло сердця промайнуло,
Мабуть стріла Амура.
Лети далі собі - ти не потрібна мені.
Безглузде сподівання, що то у нас кохання...
Я кажу : "Ні "
Ти така вролива, мелодія чарівна,
Зосталась в душі, зосталась в мені!
Мені дуже прикро, але все набридло...
Тому я маю йти...
Бо кличе в ночі, голос милий, чарівний та ніжний...
Каже мені : "Навіщо ти віру втрачав???"
- "Янголе мій, я блукав мов сліпий безнадійно,
Вибач, що тебе забував...."
2005
