Кава зранку холодна, не гріє.
Кров розносить капілярами страх.
І вітер у спеку не віє,
Можливо прийшов всьому крах
І ніби смієшся і сильна.
Біль кислотою їсть серце твоє.
Пишаєшся тим що вільна,
Сльозами вмиваєш обличчя своє.
Крок. Ще один ніби в прірву.
Насправді просто вперед
І горя зазнала в міру,
І не спасав дим сигарет.
Хотіла простого спокою,
А маєш купу морок.
І ангел літає з тобою,
І долю не розкаже пророк
