Сипне́ш ще крихіт лебединій зграї.
Дивись, вони ще парами, на зло.
А як інакше в екваторіальних края́х
неможе бути... ще там нічого не було.
На віру взявши, що шайка тут прольотом,
що в Африці хати рідненькі - пусткою.
І там дикунська чорнодупая біднота
банани їсть, займається розпустою.
То що вони навтьок од босих зли́дарів?
Сипни мабуть ще трохи хліба їм малий...
Бо ці туристи, не просто нас прові́дали -
кохання крильми в нашу весну принесли!
Не в нашій зграї є багатства купа,
а там де вірність чогось варта і любов.
А як гадаєш лебедям щемить розлука?
Широт помірність вони звільнять від оков?
Нищі́вні крила часто множать рани,
бо не такі вони лоскотно-лебедині...
Сталеві, в когось зовсім вже криваві,
та є такі, де ніжишся як у перині.
І поки парком тінями милуєшся,
підглянь у шпару мудрості води,
вона портрет закоханих малює,
хвилює, лестить, грає промінь молодий.
Ось тобі й правда навчена синіти
в блакиті неба, в глибині водойм.
В тім, що лебеді схотіли залетіти
до краю нашого... До цих тяжких
і жаданих обійм...
heartiness відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Лебеді цікаві птахи і мені дійсно здається, що вони в наших краях всього навсього гості І можливо сумують за домівкою, де все набагато простіше і ближче до природи
Лебеді цікаві птахи і мені дійсно здається, що вони в наших краях всього навсього гості 
І можливо сумують за домівкою, де все набагато простіше і ближче до природи 
Гарно!
