Ти мені і я тобі - неволя.
Чи ж нам в світі інших і нема?
Одне одному і доля, і недоля.
Одне одному і поле, і тюрма.
Ти мені весняний і осінній,
Я тобі цілюща і розбита.
Переживши нашу випадковість,
Як нам нашу різність пережити?
Ти мені... а може й не мені?
Світ старіє і сонця сідають.
Скільки "ти" і "я" на самоті,
Скільки "ти" і "я" одні вмирають.