Захворіло серденько,
Б'ється, скиглить болісно.
Не сумуй, малесеньке,
Ми з тобою вдвох.
Сильні, як титанові,
Ніжні, наче проліски,
До небес піднесені
Піснею зірок.
Чому ти поранене
Так, що кров не спинеться?
Ми ж таке вже бачили,
З гідністю пройшли.
Ти ж моє, титанове,
Вірю, не зупинешься!
Знову переплачемо,
Ми ж раніш могли.
Ти лягай, дитинонько,
Біль мине, я вірую,
У тобі вмістилася -
Вся моя любов.
Там, де правда згинула,
Поруч із надією,
Гордість підкорилася,
Ми живі з тобой!
