Година ночі. Я не сплю. У стелю задивлюся.
Я думку думаю свою з якою розведуся.
Її покину та піду, хоч висплюся нарешті,
а потім ранком прибіжу та заберу всі речі.
Вже завтра день за ним і ніч, в якім немає сну.
Безсоння - не корисна річ, та думаю засну.
В обіймах ночі та зірок немає метушні.
Всі сплять давно,й молоток відбивує в душі.
Ніхто не чує, бо хроплять, всі глядь десятий сон.
А я в вікно і ба: там хтось вилизує вино,
машини їздять хто–куди та ліхтарі мигтять,
сусіди в хату не прийшли, ті вийшли погулять.
А я сиджу сама-сама. Так холодно і тепло.
В очах вже сон, але на жаль всі сни в мені померли.
2012р.