́Ти лети моя лебідка до рідного краю,
Подивися як там рідні.Я в тебе спитаю
Як живеться в тому світі,що я залишила
І тепер в чужій країні сум свій погубила.́
Стала рідною країна без мого коріння.
Мову чую я чужу.Де моя Вкраїна?
Люті кати її нищать,свої та чужії.
Через те народ той стогне аж трава сивіє
Кров`ю пролита земля.Де ж це покоління?
Схоронила Україна найкращого сина,
І ридає,бо хоронить кожен день небога.
Ти лебідонька лети краще вже до Бога,
Та спитай у Нього рідна,чому в цьому світі
Так страждать приходиться,малому радіти.
Тяжко,важко в Україні та й простому люду
Тому Божому потрібно здійснитись суду.
Нема іншої надії,почуй мене Боже!
Окрім Тебе нема сили тої,що поможе.
