Рожевий сон.
І в мареві ночей закутаних у простирадло,
Сиджу і млію, тихо й безпорадно.
Мої надії мертві чи живі то не важливо,
Бо більш на мрію схожі уві сні.
Ховаю в серці їх сором’язливо.
Закрию очі – каменем лечу.
Вітри шепочуть досхочу,
А я не слухаю.