Я щось часто про одне гадаю
Про життя і його суть
В майбутнє заглядаю
Розуміючи, що минуле не вернуть
І хоч знаю правду
Майбутнє знати нам не дано
Та все ж відкриваю карти
А на ній написано «Ще рано»
З усіх боків ту карту роздивлявся
Крутив вертів, а все ніяк
Заглянути вдаль все намагався
Та там лише один непізнаний маяк
І скільки йти до нього невідомо
Може завтра і дійду
А може з старості полону
В труну поважно увійду
А що там? За межею, що?
А може Хто? А може Хто і щось?
Чи там ілюзія? Але навіщо
Сказав би мені хтось
Що буде там ніяк я не вгадаю
Що завтра буде теж не знаю
Зате минуле не зможу я забуть
Як жаль, що його не повернуть
