Не думала я, що вернутися може війна
І спокій в державі порушити махом єдиним.
Поранених тисячі, сотні смертей – ось ціна
За крок до Європи країни верби і калини.
За крок до Європи Майдан пошматований був
Кийками гумовими, кулями – щедро летіли.
Та тільки народ новий дух після цього здобув
І честі набрав у своє понівечене тіло.
Воюють одні, інші кошти збирають для них,
Співають і пишуть, осколки із тіла виймають.
І сонце зчорніле світліє у хмарах лляних,
І громи гучні у розпеченім небі стихають.
Колись все скінчиться. Це буде, мабуть, не за день.
Держава моя стане центром життя на планеті.
А нині ми пробу на гідність і силу здаєм -
Хто в смокінгу новім, хто в латанім бронежилеті.
Як Ви про наш час - натхненно, вірно, всебічно і красиво і головне з такою вірою в майбутнє, що нема ніяких сумнівів - здобудемо його, бо ми того варті!
Так. А нині кожен робить свій вибір, вклад у нелегку перемогу за цілістність, стабільність і процвітання. 
"А нині ми пробу на гідність і силу здаєм - Хто в смокінгу новім, хто в латанім бронежилеті." 
