А час іде, невпинно й швидко так,
Й не повернеш назад уже нічого.
Ти лиш відчуєш плинну смак,
І вже відчиниш двері до нового.
А час біжить, зі швидкістю гепарда,
І залишає лиш у пам`яті той слід.
Та все проходить, мов ота простуда,
Все більше стало пройдених доріг.
І тільки пам`ять зберігає щастя мить,
І тільки в ній ми є самі собою.
А час усе біжить й біжить,
Просякнутий довірою й любов`ю.
А час іде й минають довгі дні,
Минають з ним й усі короткі ночі.
В нас, тільки спогади залишаться одні,
Тому бажаю пам`ятати, тільки щастя очі.