Залишусь тінню у твоїй душі,
Яскравим спогадом в короткому житті.
Приємною,як лагідна весна,
Чуттєвою,як ранішні пташки.
Ти втратив те,що довго так шукав:
Свою любов,що кожну ніч чекав.
Ти зрозумів,кохання - не твоє
І новим,безсердечним став.
Ти - в зимню пору люта завірюха,
Ти - музика,що дуже ріже вуха,
Ти - це святий,з гріхами за плечима,
Ти - це мій біль,моя нестерпна мука.
Я зрозуміла: ти - це не моє бажання,
Не знаєш ти нічого про кохання.
Іди світ заочі,далеко від Землі,
Забудь мене,залиш тяжкі страждання.
