Дріт вивісив краплини ранку
Що віддавали променем веселки
Дитячі ніжки тупали по ганку
Розчулюючи темні закапелки.
Рум'яне личко усмішки збирало
Тягнуло руці кучерями гратись
Давно вже так теплом не огортало
Дозволь мені подовше тут зостатись.
Малюнки пахли різнобарв'ям тиші
Сюжети зображались теплим цвітом
З тобою ласували ще тепленькі книші*
Маленька дівчинка над цілим світом...
З заграви птаха виринає світанково
Вертаючи в реальність відпочившу гаму
Я бачив янгола, мабуть не випадково,
Альбомні аркуші, і на малюнках — її маму.
*Книш, Книші — житній, рідше пшеничний хліб з борошна тонкого помелу.
