Так ніжно шепочуть твої вуста,
І погляд твій дивиться в душу.
Я щиро вірю вже в твої слова,
Та принципи свої порушу.
Тримаєш ніжно мою руку,
І я далеко десь лечу.
Я так не навиджу розлуку!
Не надивилась досхочу!
Теплі обійми гріють душу,
Час з тобою летить, як мить.
Хочу порушити ту тишу,
Яка в душі давно щемить.
Я хочу бути завжди поруч,
Шептати ніжно: «Я люблю..».
Лежати десь отам праворуч,
Й вдавати, що давно вже сплю.
