На городі, біля хати, Груша в нас росте крислата. Хто садив її, не знаю, З нею часто розмовляю. Таємницями ділюсь, З нею плачу і сміюсь. А коли настане літо, Стигнуть груші соковиті. Солодющі та духмяні, Повні сонця та рум’яні!
ID: 615709 Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші дата надходження: 24.10.2015 14:49:52 © дата внесення змiн: 24.10.2015 14:49:52 автор: Оксана Бакуменко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie