Стримався, крізь себе знову пропускаєш ток.
Кипить знов кров і ненависть до світу,
Твій планер не летить в блакиті,
А пікетує до провалля вниз…
Так вірилось, що не з тобою цей сюрприз!
Молитва, свіжа як вода з криниці із дитинства.
Лилася і творила чудеса з життя мого,
Очищена душа і чисті від сльозинки очі.
Я вірю й прагну до кінця лишатися на цьому боці
І віднайти тут Рай і
край коли пора вже в Рай…
