Благаючі очі
Ховають від вітру
Закохані ночі,
Що сонце зітре.
Очі не хочуть,
Щоб вітер охоче
Схопив оті ночі
І поніс в далечінь.
Вітер вії лоскоче
Намагається віднайти
Оті затьмарені мрії,
Що в очах вогнем
Блищать й шепочуть
Закоханні й милі.
Бо як залоскоче,
То зірвуться сльози
Й більше не схочуть
Лишатися в очах.