Чуєш, так буває, що робиш необдумані речі. А потім осад солодкий чи душевно - гіркий шкрябає душу. І тоді сумніви зачаровують, і тоді надлишок емоцій зіштовхують в прірву, і ти - мовчиш.
Так буває, чуєш? І ніщо не здатне змінити вчора, і ніщо не здатне змусити нас забути те, що подарував вирій щирості.
Певно, надмірна ніжність двох майже не знайомих людей - це найкорисніші ліки.
І нехай весь світ звинувачує в легковажності.
І нехай весь світ відвертається.
Але так не станеться, знаєш?
Бо ж так ненароком буває, що робиш необдумані речі. А потім осад солодкий чи душевно - гіркий шкрябає душу. І тоді сумніви зачаровують, і тоді надлишок емоцій зіштовхують в прірву, і ти - мовчиш.
І я мовчу.
Ну хіба це не прекрасно?
