Твоє ім'я у вірші вкарбую, мов в скрижалі,
І виведу каймою, впишу у позолоті.
Колись були між нами міста і магістралі,
А зараз доганяєм відкладене на потім.
Вберу твоє обличчя на сотні тисяч фото...
Як спиш... їсиш... смієшся... серйозно хмуриш лоба
Я знову повторяю вдесяте, потім, всоте -
"Щаслива, що все справжнє і щире, непідробне."
Найбільше моє щастя, велика насолода
Ловити теплий подих, крізь сон, вночі, на шиї...
Тебе розцілувати за кожної нагоди,
І знати, що кохаєш, й кохатимеш, Мій Милий.
