Дивлюсь на темне небо,
Глибока сіра ніч.
Хотів прийти до тебе,
Побути віч -на- віч.
Та ти мені сказала
«Сьогодні, мабуть, ні»
Й розмову перервала.
А що робить мені?
У що півночі вірить?
Куди подіть думки?
Чи з ким ти? Перевірить?
Чи може навпаки?
Сиджу, тамуюсь вдома
І слухаю пісні.
А тіло бере втома
І чую уві сні,
Хтось кличе мене тихо.
Відкрив свої я очі
І бачу, як на втіху
Красуню серед ночі.
Вона очей не зводить
І манить за собою.
Тихесенько підходить
І пахне так тобою.
«Прокинься ж любий, милий.
Це я прийшла до тебе.
Щоб знав, як це – безсилий,
Й любити, кого треба!»
08.02.2014 р.
5
