Не Афіна я і не Геба,
і не зроблю з води - вино.
Хтось на небі сказав, так треба
Ми знайомі не так вже й давно.
Там де сонце сідає у гавань,
Там де світять вночі маяки,
Там осліпнуть Боги, там зрадять.
Будем вдвох тільки я і ти.
Ніч на двох, місяць й зорі розклали
Поки марять сліпі Боги,
Сонце вже не сідає у гавань
Лиш для нас світять тут маяки.
Бо сьогодні мені так треба,
Бо сьогодні не все одно
Буду я і Афіна й Геба
І зроблю із води вино...
