Згаснув день. Хижа ніч заглядає у вікна.
В хаті сум. На столі тихо плаче свіча.
З вуст покусаних в кров в небо лине молитва.
За коханого молиться Богу дівча:
"Я молю, Отче, втіш! Щось лихе відчуваю...
Над коханням моїм десь кружляє біда...
Образ хлопця свого у люстерці шукаю...
Вже посивіла я, а іще ж молода..."
Чи загоїть Господь її рани на серці?..
Чи почує її молитовні слова
і того захистить у великому герці,
хто благав понад все мати віру в дива?
А на Сході в цю мить смерть кружляє над полем,
бій запеклий іде, аж гуде в небесах,
впав на землю юнак, як підкошений болем,
зброя випала з рук, ніч застигла в очах...
"О, Всевишній, храни наше щире кохання!
Збережи молоде і відважне життя!
Хай вернеться живим з бойового завдання
той, кому мрію я народити дитя..."
Янгол Світла зійшов, наче диво, з хмарини
і крилом зупинив ще не втрачену кров,
бо повинен боєць стати батьком дитини,
що прийде у цей світ, де є справжня ЛЮБОВ.
Згаснув день. Хижа ніч заглядає у вікна.
В хаті сум. На столі тихо плаче свіча.
З вуст покусаних в кров в небо лине молитва.
За коханого молиться Богу дівча...
14. 07. 2015 р.