Дивнота моїх віршів зашкалює. Знаю.) Давай зберемо речі часу, які спорідненими стали. Котрі утворювавши масу у сон минулого ховали. Давай зігріємось дарунком, ранковим, свіжим поцілунком, що так закутує в події, де ніжно огортають мрії.
ID: 634964 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 11.01.2016 13:23:43 © дата внесення змiн: 11.01.2016 13:29:14 автор: Arthur Savchuk
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie