Палкі огненні вбиті ночі,
ми мріяли про єдність ту,
і час зловіще нам пророчив,
лиш насолоду, не біду.
Усе в мурашках від любові
і пристрасть вже кипить вогнем,
усе в нас починалось з слова
та не завершиться цим днем.
Слова солодко линуть в вуха
і губи в нас тремтять, повір,
що стриматися для мене - мука,
коли всередині жевріє звір.
Зірки на небі, та сьогодні,
вони засяють не для нас,
хоч почуття наші не в моді,
тебе бажатиму на раз.
Короткі фрази, довгий погляд,
до тебе тягне, як магніт,
твої обійми з розуму так зводять
і під ногами тане світ.
Давай нікому не розкажемо,
що ми знайшли радість свою,
давай цю ніч ми разом проведемо,
бо я так сильно, так тебе люблю...
