Ніжніша за будь-яку смерть / Не говорячи про любов
Ніч затихає, спукається на лиман,
Тішиться море так, що аж тріскає лід,
І поки ідуть сніги – триває зима,
Падає сніг,
Падає сніг.
Б’ється перекоти-серця важкий болід,
То замовка, то розривається знов,
Життя завжди починається у животі:
Спочатку з’являється голос,
Потому з’являється мова.
Твердне рука, тупиться зір, хребет
Розвя’зується, наче недбалий шов,
Пам’ять, насправді, ніжніша за
Будь-яку смерть,
Не говорячи про любов, звісно,
Не говорячи про любов.
