Повінчані любов"ю ми сумну розлуку
по краплі зберемо, бо це блаженний час,
коли цінуєм що було і все про нас
натхненно мріємо... Приречені на муку.
Жадань твоїх впізнаю силу в серця стуку.
Я не впущу підозри злих в душі гримас!
Зловлю у ласку ніжність, щоб вогонь не згас...
Кохання бережно триматиму за руку.
Як прийде мить: в обузу стане моя вірність, -
ти відпусти! Не муч надією. На милість
мене віддай легкого смутку, того болю,
котрий терзатиме, закривши у днів тяглість.
У снах сушитиме надривна щастя спраглість...
В пустелі власній поки серце знайде волю.
нема під сонцем нічого яскравішого, життєдайнішого, ніж розквітлі у взаємності почуття жінки!
і так само немає під місяцем нічого печальнішого за розбите серце її!..
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Взаємність така блаженна, та мучитись болем, завданим коханням - це теж щось. ...своєрідне задоволення...недарма ж та мука-солодка
Радості вам цієї весни, Касьяньчику, ніжності і натхнення через край!
!
І тебе з весною, Іриночко! 
...ростеш, Мар*янко! Файнезно ж як!
А в мене сум:
