НЕ СИЛИЙ ВІН ЗІТЕРТИ ПАМ'ЯТЬ
Могили чорні в чорному краю,
Дороги скорбні плачуть без кінця.
Хати закрились на свою біду,
Лише промінь смертям колишеться.
Краса віків не скорена мечем,
Раптово зникла з рясного цвіту.
У пеклі зла, від вибуху нікчем,
Промінь літала по всьому світу.
Рубці лишала полум’я у млі,
Тривожну пустоту удалині.
Навалу сліз, добробут на землі,
Коріння рване серцем від рідні.
Спалило пекло ниви і сади,
Зламало долі, спинило завадь.
Сховало радість, пройдені сліди,
Та не в силі нам зітерти пам'ять.
